держекзамен жт-41 - зажу 01 Рукописні видання 15-16 ст. Перші друковані газети.
Мой сайт
Головна | зажу 01 Рукописні видання 15-16 ст. Перші друковані газети. | Реєстрація | Вхід
Неділя
04.12.2016
13:10
Вітаю Вас Гість | RSS

1.      Рукописні видання 15-16 ст. Перші друковані газети.

Летючі листки, прокламації, діалоги були головними інструментами в епоху середньовіччя та раннього Відродження. В газетах запечатаних на станках були багато чисельні праобрази, які нагадували листи або донесення. Ці відомості чи листки призначалися для передачі інформації на певну відстань. Європа пізнього середньовіччя і відродження потребувала інформації як комерційної, так і політичної, оскільки успіх торгівлі залежав не тільки від комерційних, але й від політичних інтриг. Саме тому виникла необхідність появи людей, які займалися збором інформації. На той час Венеція була головним морським центром Європи, тому уся інформація збігалася саме сюди. В центрі міста було збудовано бюро, яке видавало перші прототипи газет.

Не дивлячись на те, що вже був винайдений друкарський станок у 15 ст. новини ще були рукописні. Розповсюдження інформації у 15-16 ст. ст. стає вигідною справою і перетворюється в заняття професіоналів. В різних країнах починають відкриватися бюро подібні до венеціанського. В Німеччині великою популярністю користувалося бюро фугерів, яке видавало так звані «фугер»-газети. Крім того, в Німеччині епохи відродження велике розповсюдження мали летючі листки, започатковані М. Лютером, Мусеном. Це були перші прояви політичної журналістики. Рукописні новини розповсюджувалися практично у всіх країнах Європи переважно з Німеччини та Голандії.

М. фон Айцинг систематизував окремі факти і почав їх подавати в статтях, а пізніше в повістях.

Брошури, що видавалися відрізнялися від газет:

-          Висвітлювалася одна подія;

-          Не були періодичними;

-          Великий акцент робився на оформлення.

1609 р. – на світ зявилася перша друкована газета німецькі «Відомості». Протягом кількох років подібні видання розповсюдилися по всій Європі. Номер складала кореспонденція з різних частин Європи, інформація розміщувалася довільно.

Журналістика в Англії починалася також з рукописних повідомлень. Перший друкарський станок прибув до Англії з Німеччини наприкінці 16 ст. і рукописні листки швидко були витіснені друкованими. Новини нагадували викладку і стилістику Німецьких. На початку 17 ст. в Англії зявлялися видання періодичного характеру, одне з них називалося «Періодичні новини». В 30-х роках 17 ст. держава бере цей бізнес під свій контроль і встановлює свою монополію. На початку продукція цих видань нагадувала книгу, тому їх ще називали книгами новин. У 40-і періодичність англійських газет стабілізується, зявляються нові видання: «Джорнал модерейт», а в 60-х «Оксфордська газета».

Преса Франції спочатку була представлена «Французьким Меркурієм» - офіційним вісником, що виходив у Парижі. Він був заснований Ж. Рішаром у 1611 р. Однак газета виходила всього раз у рік і не мала великого впливу на суспільну думку, тому що її публікації відрізнялися відвертою проурядовою орієнтацією. Кардинал Ришельє – перший державний діяч Франції, що усвідомив необхідність ідеологічного впливу на суспільну думку. Ставши першим міністром Франції у 1624 р., кардинал став конфіденційно курирувати всі публікації «Французького меркурія» і призначив редактором падке Жозефа, якого сучасники називали сірим преосвященством. Однак малотиражна газета, що виходила один раз у рік, не відповідала політичним завданням Ришельє. Кардинал шукав можливість систематичного впливу на суспільну думку, а для цього необхідне було періодичне видання іншого типу.

Створити першу національну французьку газету було призначено королівському медикові Т. Ренодо. Посаду при дворі він одержав завдяки протекції падке Жозефа, який і залучив Ренодо до роботи в газеті. Там талановитого журналіста помітив Ришельє, який запропонував Ренодо випускати нове періодичне видання. Організація подібного видання без підтримки всемогутнього кардинала була б неможливою. У часи Ренодо друкарі й книговидавці відповідно до статуту, затвердженого їхньою корпорацією, повинні були мати гарну освіту: знати латинь, уміти читати грецькою і мати сертифікат в Парижі, необхідно було прожити в ньому від 4 до 6 років.

У 1630 Ренодо оформив офіційний дозвіл на володіння Адресним бюро, одержавши монополію на збір інформації із всієї території Франції. Наступним кроком стало видання газети «Ла Газет».

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz