держекзамен жт-41 - укржу 01 Українська альманахова журналістика 30-40 років ХІХ столі
Мой сайт
Головна | укржу 01 Українська альманахова журналістика 30-40 років ХІХ столі | Реєстрація | Вхід
Неділя
04.12.2016
13:09
Вітаю Вас Гість | RSS

1.      Українська альманахова журналістика 30-40 років ХІХ століття.

На рубежі 1825-26 рр. в Росії розпочалася нова епоха, зміст якої визначався страхом царського уряду перед можливими новими повстаннями. Прийнятий у 1826 році новий «Цензурний устав» наклав важкі кайдани на буль-яку розумову діяльність. Кількість охочих видавати періодичні видання в Росії різко зменшилася, а в провінції вони зовсім зникли. До Харківського університету вступає Ізмаїл Срезневський зі своїми 4 друзями. Вони скали свій літературно-науковий осередок, що пізніше був кваліфікований як Харківська школа романтиків. У 1830-х рр. школа міцнішає, до неї вступають багато нових людей, одним з яких був Костомаров. Вони мали свою естетичну програму. А утілили її в «Украинском альманахе», що почав иходити у лютому 1830 р. наступним виданням Харківської школи романтиків та розвитком традицій «Украинского альманаху» був альманах «Утренняя звезла», що вийшов у двох книжках у Харкові на межі 1833 і 1834 років. Видавцем виступив Іване Петров. Перший том друкувався в Москві. Більшість матеріалів цієї частини складали твори маловідомих авторів, як-от: П.Іноземцева, вірші самого І.Петрова. Української тематики стосувався «малоросійський переказ» О.Сомова «Недобре око» та дослідження І.Срезневського «Уривки із записок про старця Григорія Сковороду». Друга книжка була виключно української. Відкривалася вона творами Грицька Основ’яненка (Г.квітки). надруковані твори П. Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, І.Котляревського. «Утренняя звезла була видатним звершенням українського духу. Натомість дуже високо підноситься значення альманаху «Русалка Дністрова», виданого у 1837 році в Будапешті й підготованого до друку «Руською трійцею» (Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич». «Русалка Дністрова» удостоїлась чотириразового перевидання. Відкривався альманах анонімним «Передслів’єм». У «Русалці Днісровій», подібно до двох попередньо названих, під обкладинкою зібрані фольклорні записи й авторські твори, вірші й проза, наукові розвідки й красне письменство, переклади й оригінальні твори, художня творчість і літературна критика.

Є.Гребінка залишився з цілим портфелем вже поданих до українського часопису матеріалів, видати який не було можливості після зміни позиції «Отечественних записок». І він, трохи почекавши і повагавшись, видав альманах. Назвав його упорядник «Ластівка», вийшов він 1841 року в Петербурзі. Це був перший спеціалізований на представленні художньої літератури альманах. Тим часом у надрах Харківської школи романтиків зріли нові задуми. О.Корсун затіяв видання малоруського збірника «Сніп» і наповнив його віршами як своїми, так і своїх співробітників. На цьому тлі задум нового альманаху не виглядав якоюсь надзвичайною подією, а випливав із потреби опублікувати розрізнені твори та добірки віршів, які кількісно не тягнули на видання окремими книжками. Приблизно в цей же час у Харкові розпочалася підготовка до здійснення ще одного великого літературного проекту – видання альманаху «Молодик», який став справжнім дітищем Івана Бецького. Альманах став новим оглядом сил літературного Харкова, засвідчив бурхливе зростання його творчого потенціалу. За короткий час було назбирано матеріалу на 3 томи і вийшли в світ 1843 з університетської друкарні. Четвертий том випустили в 1844 в Петербурзі. Бецький у зверненні «Від видавця» висловивши подяку усім учасникам альманаху, серед яких особливо виділив Г.Квітку і В.Каразіна. перші три томи складали цілісність, побудовану за єдиним логічним задумом. У першому томі друкувалися художні твори харківських письменників російською мовою; у другому, крім завершення драми Ю.Коженьовського «Горець», розміщався український відділ; третій том містив у собі наукові статті й матеріали з історії України. Четвертий том був більшим за розміром, ніж кожен з трьох попередніх, але включав у себе за універсальним принципом усе можливе.

А тим часом Михайло Максимович зреалізував свій задум видання в Києві альманаху «Киевлянин». Усього вийшло три книги альманаху: 1840, 1841 і 1850. «Дослідження і приведення до належної відомості всього, що відноситься до буття Києва і всієї Південної Русі – Київської і Галицької, складає особливу увагу і власну мету мого «Киевлянина» (кн.1,с.3). У кількісному відношенні М.Максимович виглядав як провідний автор альманаху – його перу належить 100 з 253 сторінок. Це були дуже цікаві наукові розвідки, виконані не в академічному, а швидше романтичному стилі, есеїстичні за характером і разом з тим глибокі за науковим змістом.

«Южный русский сборник». Цей альманах був останнім проявом діяльності Харківської школи романтиків. Він вийшов з університетської друкарні вже тоді, коли не було в живих В.Каразіна і Г.Квітки, коли з міста виїхали М.Костомаров, І.Срезневський, І.Петров, О.Корсун, І.Бецький. Видавцем альманаху виступив Амвросій Метлинський. Видання цього альманаху в 1848 році, слід розглядати як подвиг А.Метлинського, бо це було єдине видання «десятилітнього антракту» (як писав І.Франко). Він складався з п’яти частин, які продавалися як окремо, так і переплетені в одну книжку, бо кожна книжка містила великий літературний твір. Альманах носив виключно літературний характер.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz