Мой сайт
Головна | тмк 10. Ефективн | Реєстрація | Вхід
Вівторок
19.03.2024
10:38
Вітаю Вас Гість | RSS

10. Ефективність журналістики як предмет соціологічного дослідження

Проблема ефективності журналістики комплексна. Потрібні узгодженні зусилля представників різних галузей науки про журналістику, щоб, завершивши стадію початкової розробки проблеми в її окремих сторонах і аспектах, виробити системні уявлення про сам феномен ефективності, умови, критерії, фактори її підвищення, методи виміряння, способи аналізу впливу різних секторів журналістської діяльності та продуктів цієї діяльності на ефективність, підстави і принципи розробки рекомендацій по оптимізації діяльності у журналістиці.

Значна частка відповідальності за стан справ у цієї галузі науки лягає на соціологію журналістики, яка вивчає реальне функціонування мас-медіа з метою виробки пропозицій по його оптимізації на самих різних рівнях і в самих різних аспектах. Однак соціологічні дослідження в області ефективності можуть стати плідними за умовою, що вони ведуться на ґрунті ясного теоретичного уявлення про сутність ефективності. Проблема ефективності — це перш за все проблема прагматичної адекватності, тобто розрахунку впливу кожного кроку журналістської діяльності на кінцевий результат — задоволення потреб різних прошарків аудиторії МІ.

Якщо ефективність характеризує ступінь досягнення у кінцевому підсумку мети, розрахованої на основі потреб аудиторії з урахуванням можливості їх реалізації при даних умовах, то, звичайно, виникає питання про те, як досягнути цього сукупного результату, а потім виміряти його як у цілому, так і окремих складових. Зрозуміло, що сукупний кінцевий результат залежить від того, наскільки ефективно виконує свої завдання кожна з складових журналістського "механізму". Якщо говорити, скажімо, про району газету, то це і підготовленість журналіста, і стан друкарської техніки, і організація доставки тощо. Причому стан і діяльність кожної з цих складових можна і треба бачити в їх складній структурі та взаємозалежності.

Вивчення цих складових необхідно як в статиці - готовність виконати свої функції — потенційна ефективність, так і в динаміці - дійсне виконання своїх функцій, яке проявляється у конкретних ефектах, — реальна ефективність.

Звичайно, соціологічні дослідження в області ефективності можуть торкатися самих різних складових потенційної і реальної ефективності, причому звертатися до окремих сторін і моментів, до різних зв'язків та їх взаємодій. Однак дуже важливо при зверненні до різних складових ефективності бачити їх місце і значення у досягненні сукупного результату. Адже у журналістиці, як в усякій великій системі, недостатня підготовленість, неповна адекватність виконання своїх функцій будь-яким елементом здійснює негативний вплив на функціонування системи в цілому, а тому веде до зниження ефективності, навіть до відсутності очікуваних результатів, а то і до дисфункціональних ефектів.

Однак при цьому кожний раз важливо ясно уявляти основний критерій оптимізації, тобто підставу оцінки потенційної та реальної ефективності діяльності досліджуваного журналістського об'єкта (чи типологічних особливостей каналу комунікації, чи прийомів доведення, системи рубрик, чи використаних журналістом ресурсів мови тощо). Цим критеріям оптимізації будь-якої складової, що вивчає системи завжди є об'єкт впливу — аудиторія в усьому різноманітті її характеристик, серед яких головними виступають потреби в інформації, інформаційні інтереси, запити, переваги, мотиви звернення до різних каналів комунікації та деякі інші. Тому вивчення системи підготовки кадрів, контент-аналіз текстів у будь-яких аспектах, дослідження редакційних документів та ін. не може не спиратися на уявлення про аудиторію, для ефективного впливу на яку створена і функціонує журналістика.

Однак соціологічні дослідження окремих сторін і ланок журналістики при всьому їх значенні все ж не приводять до виробки цілісної оцінки ефективності журналістської діяльності. І навіть тоді, коли розроблені й прийняті рекомендації, які сформульовані у результаті тих приватних досліджень, рівень оптимізації найчастіше не буде дуже високим, так як прийняті міри можуть бути заблоковані недостатньо оптимальним функціонуванням інших сторін і ланок журналістського організму. Припустимо, знайдені та засвоєні журналістами найкращі способи привертання і утримання уваги тієї частини аудиторії, яка звертається до даного видання. Однак при цьому журналісти не мають достатніх знань про те, який спектр інтересів, мотивів звернений до них. Зрозуміло, що за таких умов значно активізувати увагу аудиторії не вдасться.

Тому важливе значення мають комплексні дослідження, дані яких дають підставу для розробки рекомендацій по оптимізації функціонування всіх складових тієї чи іншої ланки журналістської діяльності (формування типологічного образа видання, визначення комплексу мір для поліпшення роботи та ін.). Комплексні дослідження торкаються діяльності всіх учасників інформаційного процесу (видавця, журналіста, типологічних особливостей видань і програм при чіткому знанні аудиторії за всіма необхідними параметрами). І використовується вся система методів (опитування, контент-аналіз, спостереження) збору емпіричної інформації, яка у свою чергу отримує системну інтерпретацію, що складає фундамент для розробки комплексу заходів.
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz