Мой сайт
Головна | сад 04. Поняття | Реєстрація | Вхід
Вівторок
19.03.2024
11:15
Вітаю Вас Гість | RSS

4. Поняття інформації у різних науках.

Інформація походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень:

· роз'яснення, виклад, витлумачення;

· представлення, поняття;

· ознайомлення, просвіта.

Термін „інформація” походить від латинського слова “informatio” і означає роз’яснення, виклад фактів, подій. Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу. Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

В англійській мові слово «information» вперше з'явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

·  Найбільш узагальненим визначенням інформації є її трактування: "як відбиток розмаїття, яке дозволяє розглядати у рамках загальної концепції і інформацію в неживій природі, пов'язану з поняттям впорядкованості, структури, організації, і інформацію в усіх кібернетичних системах (біологічних, механічних, насамкінець, соціальних), перш за все пов'язану з поняттям управління". Інші вчені вважають, що "інформація — це знання, але не все знання, яке має людство, а тільки та його частина, яка використовується для орієнтації, для активної дії, для управління". Справді, те знання, яке не ввійшло в ужиток, не можна вважати інформацією, бо ним не користуються інші члени суспільства, воно до них не дійшло і не може дійти.

·  відомості або повідомлення про щось (побутове);

·  роз'яснення, виклад;

·  оригінальність, новизна;

·  комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

·  міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);

·  позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

·  заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

·  передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

·  міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

·  ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);

·  відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

·  властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

·  фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);

·  універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

·  документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

·  Аеронавігаціонна інформація – дані про аеродроми, що стосуються характеристик та фактичного стану аеродромів, про порядок повітряного руху в районі аеродромів, про повітряні траси та їх обладнання радіо-електричними засобами, а також інші дані, необхідні для організації, виконання та управління польотами.

·  Геологічна інформація – дані про геологічну будову надр, склад, властивості та умови залягання гірських порід, корисних копалин, підземних вод та інших геологічних утворень, геофізичних та геохімічних полях, геологічних процесах, екологічного стану геологічної середи, кількість та якість запасів корисних копалин, їх видобуток, а також матеріали про результати геологічного вивчення, відродження та використання надр.

·  Інсайдерська інформація – суттєва публічно не відкрита службова інформація компаній, яка у випадку її розкриття здатна вплинути на ринкову вартість цінних паперів компанії.

·  Генетична інформація – інформація про будову білків, закодована генами – особливими функціональними ділянками молекул ДНК або РНК.

·  Соціальна інформація – сукупність знань, даних та повідомлень, які формуються та відтворюються в суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин та процесів.

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій — атрибутивної та функціональної.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz