держекзамен жт-41 - сад 10 Церква
Мой сайт
Головна | сад 10 Церква | Реєстрація | Вхід
Середа
03.09.2014
06:05
Вітаю Вас Гість | RSS

.       Церква і соціальна комунікація.

За словами М. Перуна, Церква підходить до комунікацій у їх первинній формі – „спілкування людини з Богом”. Мирослав Маринович, директор Інституту Релігії та Суспільства, назвав „найпершим завданням соціальних комунікацій – проповідувати Євангелію”.

Спочатку може здатися, що така книга – „Церква і соціальна комунікація: Найголовніші документи Католицької Церкви про пресу, радіо, телебачення, Інтернет та інші медіа” – розрахована на духовенство, науковців, теоретиків мас-медіа. Проте вже перше знайомство з нею дає зрозуміти, що вона є не просто цікавою, але й корисною для всіх, для кого думка Церкви є вагомою. І не створить проблем те, що це документи Католицької Церкви – їх понадконфесійний характер може бути корисним також для християн інших конфесій. Цікавою для широкого кола читачів буде передмова до видання, в якій М. Перун аналізує історію і сучасність відносин Церкви із засобами соціальної комунікації.

На думку істориків Церкви, зокрема Йозефа Лортца, відсутність доброї релігійної преси, яка би формувала християнську соціальну свідомість вірних, негативно відбилась на положенні Католицької Церкви в суспільстві в кінці ХІХ – ХХ ст. В цей час газети, журнали, радіо, а потім телебачення максимально впливали на свідомість мас, творячи саме поняття „масової людини”, пропагуючи масову секулярну культуру, нерідко антихристиянські ідеї. У другій половині ХХ ст. власне ЗМІ стали чи не першою ознакою глобалізації суспільства. З появою Інтернету комунікації перетворили світ в одну густу „павутину”. Науковці, філософи кажуть, що людство втупило в нову „інформаційну епоху”. „І медіа-простір, – говориться в передмові до анонсованої книги, – є однією з найважливіших площин цієї епохи”.

Канадійський теоретик комунікацій Маршал Маклюен розробив концепцію „глобального (чи світового) села”, породженого світовими засобами масової комунікації. „Цей потік суспільного спілкування, – йдеться в передмові, – в який люди сьогодні весь час занурені, впливає на їхні найглибші переконання та життєві настанови – чи то релігійні, чи то мирські, на всі аспекти суспільного життя, трансформуючи відносини на всіх життєвих площинах, виробляючи та пропагуючи певний спосіб життя, глобалізуючи суспільство у різних векторах його існування”.

За таких умов перед Церквою постало з одного боку завдання виховувати у віруючих здатність самим визначати що є добре, а що ні (релігійна самостійність, за словами Й. Лортца), а з іншого – вміло використовувати ці засоби комунікації для християнської місії. У Посланні з нагоди Всесвітнього дня комунікації у 1978 р. Папа Павло VІ писав: „Якщо, справді, майбутнє людства залежить від того, як воно використає засоби комунікації, то виховання сприймачів медіа-продукції треба зробити першорядною метою у сфері душпастирського служіння й освітянської праці загалом”.

Церква говорить про активне право таких сприймачів мати вирішальний вплив на майбутнє ЗМІ, аж навіть до закріплення такого права в національному законодавстві або міжнародних угодах.

Окрему увагу Католицька Церква відводить „вишколові священиків, ченців та мирян, щоб вони могли як слід ... використовувати медіа для потреб апостоляту”. Робота у сфері комунікації має бути обов’язково включена до душпастирського плану.

Також, що особливо важливо, Іван Павло ІІ наголосив, що викривати й поборювати згубне розбещення, яке панує тепер у всіх мас-медіа, „це не означає, як часто неправильно вважають, ставати речником якоїсь „реакційної ідеології” або прихильником цензурування людської свободи; навпаки, це означає стати поборником свободи, адже справжня свобода неодмінно передбачає, що ніхто не повинен зазнавати настирливого навіювання шкідливих поглядів” (Послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації, 1981 р).

„Тільки щира співпраця всіх небайдужих людей, – писав Павло VІ, – дасть можливість домогтися, щоб мас-медіа не просто припинили догоджати інтересам наживи певних ділків і перестали провокувати сприймачів інформації на лихе пропагандою насильства, еротики, ницості і себелюбства, а й піднеслися до вищого рівня – почали ... створювати програми та видовища, корисні для інтелекту і для духу. Це стало б вагомим доповненням до того всеосяжного гуманізму, що такий близький серцю Церкви” (Послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації, 1978 р).

Актуальність теми етичності та моральності ЗМІ для України є однією з найбільш злободенних. Чи не кожного дня ми зустрічаємось з насильством, аморальністю, відвертою брехнею в мас-медіа. З іншого боку, нерідко звучать різноманітні заклики про необхідність очищення засобів масової комунікації від того бруду, але проблемним завжди є питання – як саме це робити? Розглянута нами книга може стати дійсно корисним помічником у цій справі.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2014
Безкоштовний хостинг uCoz