2. Журналістсько-видавнича діяльність Максимовича. «Киевлянин».

КИЕВЛЯНИН» - 1). Літературний альманах, що видавався М. Максимовичем. Вийшло З номери: 1840-1841 у Києві, 1850 в Москві. В них містилися численні статті з історії Києва, Переяслава, Волині. Альманах публікував історичні документи, статті, літературні твори Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, деяких російських письменників. М. Максимович зазнавав критики з боку російської шовіністичної преси за видання альманаху тому змушений був припинити його випуск.

У сорокових роках ХІХ століття з’явилися 5 альманахів-збірників. В першу чергу, це цінні збірники, що їх 1840 почав видавати М. Максимович під назвою «Киевлянин»: «Да ведант потомки православних Земли родной минувшую судьбу», що означало історичний напрямок видання. У програмовій передмові першої книжки видавець зазначив завдання видання такими словами: «дослідження і приведення до належної відомості всього того, що стосується Києва і всієї Південної Руси – Київської і Галицької».Завдання це було виконано якнайкраще з доповненням змісту історичного, на теми мови, бібліографічного і творами красного письменства.

Саме з Київським університетом зв'язаний дальший розвиток журналістики в Києві. М.О.Максимович, перший ректор університету, прибувши в Київ, задумав видавати науково-літратурний журнал “Киевский собеседник”, але здійснити цей намір не вдалося. У 1839 р. замість “Киевского собеседника” він почав готувати окремі збірники під назвою “Киевлянин”. Перша книжка його ви­йшла влітку 1840 року
“Киевлянин” проходив подвійну цензуру — місцевих адміністративних і духовних осіб та Київ­ського і Петербурзького цензурних комітетів. Внас­лідок цього частина матеріалів з альманаху була вилучена. Проте появу “Киевлянина” співчутливо зустріла столична преса, позитивно про нього ві­дізвався, зокрема, В.Г.Бєлінський. Однак дру­кування альманаху завдало друкарні значної ма­теріальної шкоди, яку було віднесено на рахунок Максимовича. У 1841 р. вийшла друга і потім тільки в 1850 р. третя і остання книжка “Киевлянина”. Після розгрому Кирило-Мефодіївського то­вариства в умовах жорстокої реакції 1848—1855 pp. продовжувати видання було фактично неможливо. Саме в цей час в 1849р. М.Максимович у приватній друкарні Феофіла Гліксберга видав свій “Сборник украинских песен”.

Проте думка про видання журналу не покидала Максимовича. У 1857 р. він мав намір перетворити альманах “Киевлянин” в журнал, який виходив би шість разів на рік. З цього приводу він спеціально їздив у Київ, але не знайшов тут ні підтримки, ні співчуття. У 1859 і 1864 pp. замість “Киевлянина” він випустив дві книжки журналу “Украинец”, усі статті в якому належали самому Максимовичу; отже “Укра­инец” не тільки не був журналом, але, по суті, не мав і характеру альманаху.