держекзамен жт-41 - укржу 03 Куліш
Мой сайт
Головна | укржу 03 Куліш | Реєстрація | Вхід
Неділя
04.12.2016
13:10
Вітаю Вас Гість | RSS

3. Журналістсько-видавничи діяльність П. Куліша

І. Франко називав Пантелеймона Куліша «перворядною звіздою в нашому письменстві». Говорив, що він, “наділений великим талантом, протягом свого довгого життя переходив найрізноманітніші зміни, топтав найрізноманітніші сліди, виступав у найрізноманітніших ролях і полишив по собі багату літературу, в якій обік цінного багато суперечностей”.

Література, історія, фольклор, етнографія, переклад, літературна критика, редагування, видавнича діяльність. Всього, чим займався П. Куліш, не перелічити. І це при тому, що вищої освіти він не мав. Через відсутність документів про дворянське походження майбутньому письменнику не дозволили навчатися в університеті. Та все ж кілька курсів як вільний студент історико-філологічного відділення філософського факультету Київського університету Куліш прослухав. Потому самотужки опановував основні гуманітарні науки, вивчав іноземні мови. Він знав майже всі слов’янські, французьку, англійську, німецьку, італійську, іспанську, латинську та староєврейську мови.

 Особливо успішним і плідним для П. Куліша був кінець 50-х – початок 60-х рр. У 1857 р. надрукували його роман «Чорна рада», український буквар і читанку – «Граматку». П. Куліш брав участь у діяльності кількох важливих українських часописів. У 1860 р. видавав альманах “Хата”. Згодом разом із В. Білозерським  і М. Костомаровим організував і редагував перший загальноукраїнський журнал “Основа” (1861–1862).

Протягом 1867–1870 рр. письменник керував львівським народовським журналом “Правда”, а в 1873–1874 рр. був старшим редактором “Журнала Министерства путей сообщения”.

23 жовтня 1958 р. Куліш звернувся до міністерства народної освіти з проханням дозволити видавати під назвою «Хата. Южно-русский журнал словесности, истории, етнографи и сельского хозяйства». Проте Кулішу було відмовлено. Діставши таку відповідь, він приступив до видання замість журналу альманаху під тією ж назвою «Хата». З’явився він 1860 у Петербурзі в розмірі 215 сторінок. Зміст альманаху складався з поезій, оповідань тощо. Серед поезій перше місце займає «Кобзарський гостинець» - вибрані твори Шевченка. Крім того «Первоцвіт» Щоголева та Кузьменка, а також збірка байок Гребінки. Альманах в українському суспільстві було зустрінуто дуже прихильно і з широким відгуком. Це підтримало Куліша в його намірах щодо журналу.

З приїздом до Петербурга Шевченка було вирішено подати нове прохання про дозвіл на цей раз на ім’я Білозерського. Залишаючи в цілому попередній зміст прохання, змінено було в ньому лише назву на «Основу».

Дозвіл на цей раз було отримано і в червні 1860 оповіщенно в часописах про видання та заклик до письменників і вчених брати в журналі участь.

Вихід журналу було заплановано на січень 1861. Загальна програма остаточно була опрацьована в таких точках: 1) красномовство, 2) історія, 3) народ опис, мовознавство, побут, 4) освіта і виховання, 5) географія, природознавство, медицина, 6) с/г, промисловість, торгівля, 7) урядові розпорядження щодо України, 8) бібліографія, рецензії на видання, 9) вісті, дописи, з уст народу.

Загалом вийшло 10 номерів обсягом від 800 до 2000 примірників. Перший номер вийшов у Петербурзі, де на той час жила велика українська громада. Журнал об’єднав навколо себе майже всіх тодішніх літераторів і вчених різних ідейних і політичних поглядів. Велику підтримку «Основі» надав Шевченко, який дав журналу близько 60 творів і став головним автором. Також в журналі друкувалися Марко Вовчок, О. Стороженко та сам П. Куліш. Видання було двомовним. «Основа» - орган універсальний і мав особливу цінність, вагомість. Це гостропубліцистичний журнал, так як підіймалося національне питання, питання кріпацтва, питання освіти, освітньокультурних завдань. Передусім завдання полягало у висвітленні історії українського народу його культури. Цієї теми торкалися як наукові публікації, так і художні: фольклорні і авторські. Матеріали загалом етнографічні, фольклорні.

Розвиток української мови не тільки наукового, а й прикладного значення відбувався у журналі. Він зібрав великий словниковий матеріал. В «Основі» Куліш започатковує відділ бібліографії «Перегляд українських книжок», де подавалися розгорнуті статті на твори. Яскрава сторінка журналу це художні твори. В «Основі» друкувалося багато українських письменників, науковців та літературних діячів.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz