держекзамен жт-41 - сад 01. Інформаційна епоха
Мой сайт
Головна | сад 01. Інформаційна епоха | Реєстрація | Вхід
Неділя
04.12.2016
13:09
Вітаю Вас Гість | RSS
1.    Інформаційна епоха.
Нова інформаційна епоха зумовлює нові виклики і нову суспільну відповідальність. Перетворення, що відбуваються в галузі комунікацій, впливають на всі сторони суспільного буття. В інформаційному суспіль-стві домінують не традиційні галузі промисловості, а знання та інформаційні послуги. Новітні комунікації — це потужна індустрія, яка охоплює усі сфери життя суспільства. Аналітики свідчать, що інформаційний сектор економіки росте набагато швидше, аніж економіка взагалі. Нині новітні технології кардинально роз-ширюють права громадян на доступ до різноманітної інформації, дозволяють брати участь у прийнятті по-літичних рішень, активно продукувати інформацію, а не тільки її споживати. Аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що головними напрямками вже нині є: створення глобальної інфраструктури, забезпечення права і технічного доступу до інформації всього населення, дотримання свободи слова, захист національної куль-турної спадщини та інтересів національних меншин, охорона приватної та інтелектуальної власності, боро-тьба з високотехнологічними злочинами та монополізмом.
Європа визначила стратегічні шляхи просування до нового інформаційного суспільства. Тому Україні варто було б керуватись відповідними чинниками в дорозі до європейського дому: розпочати лібералізацію комунікаційного сектору, застосувати відповідні заходи до забезпечення соціальної орієнтації, регіональних ініціатив для досягнення узгодженого розвитку, підтримати новітні наукові інформаційні розробки, сформу-вати програму дій в галузі освіти, створити умови для глобальної співпраці і визначення правил функціону-вання інформаційного суспільства. Пріоритетними для України могли б бути дослідження новітніх площин: впливу комунікацій на економіку та зайнятість, збереження соціальних та демократичних цінностей, взає-модії з суспільними та державними організаціями, визначення культурного виміру, розвитку освіти, інфра-структури. Разом з тим технічний прогрес не тільки не зупиняється, а й набирає нових обертів. Нас чекає низка нових відкриттів.
Це, зокрема, стосується можливостей Інтернету. Фахівці вважають, що мережа наступної генерації буде швидша, дешевша та простіша в користуванні і краще адаптуватиметься до можливостей високопро-дуктивного доступу. Очікується, що в майбутньому технологічна революція впливатиме на можливість під-вищення добробуту усіх членів суспільства.
Проте технологічна революція та майбутнє інформаційної епохи ставлять перед суспільством безліч запитань. Головне серед них: чи зможуть громадяни адаптуватися до новітніх технологічних змін не пору-шивши національно-культурної ідентичності. Нинішнє суспільство, в якому Інтернет та інші засоби масової комунікації грають все помітнішу роль, прийнято називати інформаційним — на противагу учорашньому індустріальному. З цим не погоджується  соціолог Дмитро Іванов. Він вважає, який вважає, що Internet від-даляє нас від інформаційного суспільства, оскільки в мережі є дуже мало від інформації (в традиційному її розумінні) і майже нічого немає від суспільства. Д.Іванов підсумовує такі базові риси цього типу соціальної організації:
Перше. Визначальним чинником суспільного життя є теоретичне знання. Економічні і соціальні функ-ції капіталу переходять до інформації. Ядром соціальної організації, головним соціальним інститутом стає університет як центр виробництва, переробки і накопичення знання.
Друге. Рівень знань, а не власність, стає визначальним фактором соціальної диференціації. Поділ на «заможних» і «нужденних» набуває принципово нового характеру: привілейований прошарок утворять ті люди, що мають інформацію, непоінформовані — це «нові бідні». Осередок соціальних конфліктів перемі-щається з економічної сфери в сферу культури. Основний конфлікт — це «надборотьба» між тими, хто за-коренілий в старій культурі, і представниками нової. Результатом її є зростання нових і занепад старих со-ціальних інститутів.
Третє. Інфраструктурою інформаційного суспільства є нова «інтелектуальна», а не «механічна» техні-ка. Соціальна організація і інформаційні технології утворять «симбіоз». Суспільство вступає в еру, коли со-ціальні процеси стають програмованими.
Такого виду інформаційне суспільство, на думку соціолога, ніде не утворювалося. Університет не за-мінив промислову корпорацію як базовий інститут «нового суспільства».
Сьогодні анітрохи не більше інтелектуальної продукції (або знання), ніж в часи Античності чи Серед-ньовіччя, але невимірно більше комунікацій. І за словом «інформація» криється саме комунікація, а не знан-ня. Тому в сучасному суспільстві інформація — це ідол, тоді як в традиційному суспільстві, побудованому на релігійному виправданні діяльності, і навіть у суспільстві, що модернізується, побудованому на ідеологі-чних виправданнях, інформація ніяк не могла претендувати на таку роль. Отже, інформація — це комуніка-ція, що підштовхує до діяльності. Головним феноменом нашої епохи стали не гігантські електронні банки даних і штучний інтелект, а Internet, в якому не створюється жодного знання, але який у багато разів збіль-шує можливості здійснення комунікацій.

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz